Початком історії кафедри фтизіатрії у Вінницькому медичному інституті ім. М.І.Пирогова можна вважати 1954 рік, коли викладачі кафедри факультетської терапії під керівництвом видатного вітчизняного терапевта професора Б.С.Шкляра та доцента кафедри – учня В.П.Образцова – В.О. Сафіна почали читати лекції і проводити окремі практичні заняття з питань фтизіатрії. В цьому ж році на кафедрі було створено окрему посаду асистента з курсу туберкульозу та виділено 14 годин практичних занять на 4 курсі лікувального факультету. З 1957 року було виділено посаду доцента на кафедрі факультетської терапії і додатково – посаду асистента для викладання курсу фтизіатрії.
 |
Борис Соломонович Шкляр |
З 1969 року штат асистентів значно збільшується, а в 1971 р. – створюється власне кафедра фтизіатрії. Її засновником у Вінницькому медичному інституті ім. М.І.Пирогова був доцент (потім професор) Борис Абрамович Березовський.
 |
Борис Абрамович Березовський |
Саме за його ініціативою курс фтизіатрії при кафедрі госпітальної терапії перетворився у самостійну кафедру, у складі якої було 10 осіб, включаючи посади професора, доцента, 5 асистентів, клінічного ординатора і двох лаборантів. Фтизіатрія викладалася на 4 курсі лікувального, 5 курсі педіатричного і на 6 курсі лікувального та педіатричного факультетів у обсязі 120 годин. Клінічною базою кафедри тоді був Вінницький обласний і міський протитуберкульозні диспансери, розташовані у мальовничому районі м.Вінниці - П'ятничанах. Обласним диспансером на той час завідував С.А.Марковский (пізніше – кандидат мед наук і заслужений лікар України), міським – В.Т.Слотюк.
 |
Віталій Васильович Марчак |
В. В. Марчак став доцентом кафедри в 1974 році, він був неодноразово нагороджений грамотами різного рівня та почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я». Віталій Васильович дуже любив свою роботу, прекрасно ставився до своїх колег як по кафедрі, так і по диспансеру, ніколи не протиставляючи їх. Він був прекрасним лікарем, який користувався любов’ю своїх пацієнтів, завжди поважав студентів, з великою відповідальністю ставився до процесу викладання, читання лекцій, проведення практичних занять.
З початку заснування кафедри тут працювали доцент (потім - професор) Борис Абрамович Березовський та асистент (потім - доцент) Віталій Васильович Марчак. Б.А. Березовський був чудовим лектором, талановитим педагогом, людиною світлого розуму і доброго серця, чудовим лікарем і вчителем, доброю та мудрою людиною. В роботі та спілкуванні він вражав делікатністю, вмів підтримати теплим словом, посмішкою, нерідко приймав на себе біль та турботи інших. Його любили всі: і студенти, і викладачі, і лікарі, а особливо – хворі, до яких він ставився з особливою увагою та співчуттям.
Після створення кафедри тут почали працювати асистент (потім – доцент) Іван Юрієвич Осійський , асистент (потім доцент) Володимир Степанович Голанов, асистент Ізабела Іванівна Попова, асистент Володимир Устинович Василик, асистент Володимир Григорович Гончаров. Дещо пізніше до них приєднався асистент (потім доцент) Георгій Григорович Закопайло.
Осійський Іван Юрієвич, закінчивши аспірантуру по фтизіохірургії при Київському НДІ туберкульозу та грудної хірургії ім. Ф. Г. Яновського у 1970 році, розпочинає свою викладацьку діяльність на кафедрі фтизіатрії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. В цьому ж році він захистив кандидатську дисертацію за темою «Хірургічне лікування туберкульозу легень та плеври у хворих старше 50 років». Через 10 років І. Ю. Осійський стає доцентом кафедри. В коло його інтересів входять: лікування туберкульозу, хірургічне лікування захворювань органів дихання, хіміорезистентність при туберкульозі, діагностика та лікування ексудативних плевритів, ускладнення туберкульозу. Членство у міжнародних фахових організаціях: 1977 - 1980 рр. - викладач кафедри пневмофтізіології в Алжирському університеті (АНДР); 1985 - консультант-експерт ВООЗ з туберкульозу в Афганістані; 1986 - консультант-експерт ВООЗ з туберкульозу.
 |
Іван Юрієвич Осійський |
У 1979 році до кафедри було приєднано курс фтизіатрії факультету удосконалення лікарів (зараз функціонує спільно з кафедрою), який очолив доцент Голанов В.С., а з 1992 року на кафедрі було створено курс клінічної імунології та алергології. З 1991 року великі зусилля науковці кафедри спрямовують на надання імуно-алергологічної допомоги населенню області, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. По цій тематиці виконано 5 держбюджетних конкурсних тем з МОЗ України. На великому масиві даних було вивчено стан імунітету у мешканців Вінницької області, що в різній мірі постраждали від наслідків аварії, та організаційні вирішення питання його відновлення (Незгода О. П.). Проведено вивчення епідеміології і перебігу легеневого туберкульозу (Горбатюк І. М.), особливостей інфікування у мешканців зони посиленого радіоекологічного контролю (Ланова С. В.).
 |
| Василь Степанович Голанов зі студентами |
В 1979 році на посаду асистента кафедри було зараховано Б. М. Пухлика, котрий з перших років починає займатись проблемами не лише фтизіатрії, але й алергології. Очоливши кафедру в 1993 році після передчасної смерті професора Б. А. Березовського, Борис Михайлович Пухлик надихнув співробітників на новий науковий прорив в галузі фтизіатрії, імунології та алергології. Навколо ідей професора згуртувалося ціле коло молодих талановитих вчених, які поділяли думку свого вчителя та втілювали в життя його ідеї. За досить короткий час з'явилось біля десятка цікавих і актуальних дисертаційних робіт. Борис Михайлович стає одним із засновників і видавців перших вітчизняних науково-практичних журналів («Український пуль монологічний журнал», «Імунологія та алергологія»), входить до редакційної колегії журналів «Астма і алергія», «Отоларингологія», «Клінічна імунологія. Алергологія. Інсектологія». Найважливішим досягненням Б. М. Пухлика стало створення понад 200 оригінальних форм вітчизняних алергенів для перорального, парентерального та інтраназального введення, двох видів ком пакт-ланцетів для проведення шкірних проб, котрі не мали аналогів у світі. Виробництвом займається ТОВ «Імунолог», очолене Борисом Михайловичем, а продукція стає затребуваною не лише в Україні, але й в Росії, Казахстані, Азейбарджані, Молдові та країнах Європи.
 |
Борис Михайлович Пухлик |
Найперші наукові дослідження кафедри були виконані в галузі епідеміології туберкульозу (Б. А. Березовський, Г. Г. Закопайло), визначення активності туберкульозу (В. В. Марчак), санованих порожнин в легенях (В. С. Голанов), лікування та оздоровлення дітей у спеціалізованих протитуберкульозних санаторних закладах (Б. М. Пухлик), неспецифічних захворювань легень на промислових підприємствах (В. О. Кучер).
 |
Р. Ю. Салобай, Б. А. Березовський, Л. В. Міхей, Б. М. Пухлик, В. О. Кучер, В. В. Василик (знизу догори) |
В 1987 році на курс фтизіатрії факультету удосконалення лікарів за конкурсом спочатку було зараховано асистентом (потім - став доцентом) Володимира Олександровича Кучера, асистентом (потім став професором, завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб) Юрія Михайловича Мостового, дещо пізніше асистентом (потім стала доцентом) було зараховано Раїсу Юрієвну Салобай, асистентом Людмилу Володимирівну Міхей.
 |
| Людмила Володимирівна Міхей |
 |
| Раїса Юріївна Салобай |
Курс фтизіатрії ФУЛ займається підвищенням кваліфікації лікарів-фтизіатрів України, а також проводить курси тематичного удосконалення для терапевтів загальної лікувальної мережі з питань пульмонології та фтизіатрії, у тому числі у виїздних умовах в різних обласних центів України. Він має атестаційні цикли та веде підготовку лікарів-інтернів (1987-2021). Якісній підготовці лікарів сприяє розгалужена клінічна база, численні підрозділи та кабінети облтубдиспансеру, навчальні контролюючі комп’ютерні програми.
У 1955 році у Вінниці засноване обласне товариство фтизіатрів, головою якого довгі роки був професор Б.А.Березовський. З 1992 року вінницькі лікарі та науковці в галузі фтизіатрії, пульмонології, імунології та алергології були інтегровані у відповідну асоціацію – АФПІА (голова – проф. Б.М.Пухлик). Це допомагає концентрації зусиль фахівців в галузі бронхолегеневих, алергічних, імунопатологічних захворювань, що постійно поширюються.
З 1980 року провідною науковою тематикою кафедри стали клініко-епідеміологічні дослідження у галузі алергології, імунології. У 1981-1982 роках вперше в Україні було проведене клініко-епідеміологічне дослідження розповсюдженості алергічних захворювань, якими було охоплено близько 60 тис. чол.. (Б. М. Пухлик, Б. Ф. Гохштейн, Л. В. Міхей). В 1991-1992 роках воно було проведено вдруге з охопленням в 30 тис. чол. (Б. М. Пухлик, О. Б. Бондарчук, І. І. Єкімова), тобто були накопичені унікальні дані про динаміку алергії в області. З 1980 по 2015 роки постійно проводиться вивчення частоти алергічних захворювань на різних підприємствах області (А. А. Зайкова та ін..).
З 1980 року був створений єдиний у СНД алергологічний кабінет при Вінницькому облтубдиспансері. Ідея щодо поєднання двох спеціальностей – фтизіатрії та алергології належить саме Б. М. Пухлику, а її втіленням стає відкриття такого кабінету, де обстежувалися хворі на туберкульоз та неспецифічні захворювання органів дихання (Л. В. Міхей, І. В. Корицька, С. В. Зайков та інші).
У 1988 році була створена перша в Україні розрахована на обстеження населення імунологічна лабораторія при обласній дитячій лікарні (О. Л. Бобело та інші), а у 1992 році – Імунологічний центр, який з 1993 року працює на правах відділення облтубдиспансеру (С. В. Зайков, О. П. Незгода, В. М. Гонько, О. М. Цирульник та інші). Окрім того, в ЦНДЛ інституту відкривається лабораторія екологічної імунології та алергології, розрахована на практичні потреби закладів охорони здоров'я. Б. М. Пухлик разом із чл..-кор. АМНУ професором Д. І. Заболотним створює при Інституті отоларингології АМНУ Центр АЗ верхніх дихальних шляхів, який стає провідним алергологічним закладом в Україні.
 |
| Пам'яті З. А. Ваксмана В. Дубров, К. Міскініс, Т. Кучер, Б. Ваксман, В. Кучер, Б. Пухлик, В. Петренко |
Б. М. Пухлик стає ініціатором налагодження тісного зв’язку з експертами ВООЗ в галузі фтизіатрії (східноєвропейський куратор ВООЗ - професор К.Міскініс). В 2002 році у Вінниці пройшла науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 115 річниці нашого земляка - Лауреата Нобелівської премії – З. Ваксмана. Всі ці роки Борис Михайлович невтомно працює в різних галузях медицини. В 2013 році він отримує звання Лауреата Державної премії України з науки та техніки, що стало результатом його багаторічної праці та визнання як в Україні, так і за її межами.
В 1988 році у зв’язку з розширенням викладання фтизіатрії до штату кафедри на посаду асистента зараховують Сергія Вікторовича Зайкова, який в 1994році став доцентом, а з 2001року – і професором. Сергій Вікторович займається діагностикою, лікуванням та профілактикою медикаментозної алергії у хворих на туберкульоз, проблемами бронхіальної астми, алергічного риніту й атопічного дерматиту за допомогою різних модифікацій шкірних проб з алергенами, питаннями специфічної імунотерапії алергенами атопічного дерматиту в поєднанні з бронхіальною астмою та алергічним ринітом у дітей, вивченням біофізичних методів дослідження у протитуберкульозних закладах та захищає докторську дисертацію у 1995 році за спеціальностями «фтизіатрія», «імунологія та алергологія». Сергій Вікторович збирає навколо себе зацікавлених молодих науковців, допомагає їм втілювати в життя ідеї, стає справжнім вчителем та наставником.
 |
Сергій Вікторович Зайков |
Професійна ж діяльність С. В. Зайкова полягає в консультуванні та лікуванні хворих на туберкульоз, неспецифічні захворювання органів дихання, алергічні захворювання, імунодефіцитні стани у хворих на туберкульоз та неспецифічні захворювання органів дихання, проведенням диференційної діагностики між туберкульозом та неспецифічними захворюваннями органів дихання. Викладацька діяльність присвячена актуальним питанням фтизіатрії і пульмонології (читання лекцій, проведення практичних і семінарських занять). На всьому своєму педагогічному шляхові Сергій Вікторович успішно готує кадри з фтизіатрії та пульмонології, займаючись упродовж майже 35 років спочатку зі студентами, а потім з лікарями-інтернами та слухачами курсів післядипломної освіти. Також С. В. Зайков бере активну участь у створенні національних настанов і протоколів з медикаментозної алергії, у тому числі анафілаксії, бронхіальної астми.
З 2014 року С. В. Зайков стає професором кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. На сьогоднішній день Сергій Вікторович є членом Вченої ради та спеціалізованої Вченої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій за фахом «Фтизіатрія» ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України», а також спеціалізованої Вченої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій за фахом «Внутрішні хвороби» при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Він ходить до складу редколегії журналів «Астма та алергія» (заступник головного редактора), «Інфузія і хіміотерапія», «Імунологія та алергологія: наука і практика», «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія». У 2019 р. С. В. Зайков був обраний президентом Асоціації алергологів України, де має можливість реалізувати ще й власні організаторські здібності.
В 1992-1995 рр. в зв'язку з організацією курсу клінічної імунології та алергології, до штату кафедри також були зараховані Ольга Броніславівна Бондарчук, Ірина Володимирівна Корицька, Людмила Григорівна Кулик, Олександр Петрович Незгода, Кириченко Лідія Миколаївна.
 |
Людмила Григорівна Кулик |
В 1996 році Людмила Григорівна Кулик захистила кандидатську дисертацію, з 2006 року обіймає посаду доцента кафедри, відповідальна за навчальну роботу, а з 2017 року і по теперішній час - очолює кафедру фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології. Л. Г. Кулик вивчає клініко-імунологічні особливості перебігу вперше діагностованого туберкульозу у хворих з кандидоносійством. У коло її інтересів на сучасному етапі входять особливості перебігу та лікування мультихіміорезистентних форм туберкульозу, ВІЛ-асоційованого туберкульозу та діагностика, профілактика і лікування ускладнень туберкульозу. Окрім того, Л. Г. Кулик успішно працює як лікар-фтизіатр вищої категорії, виконує консультативну та лікувальну роботу в протитуберкульозному диспансері та лікарнях міста. В 2004 році Л. Г. Кулик пройшла стажування у США в університеті штату Алабама (м. Вірмінгем) та отримала сертифікат.
В 1994 році свою викладацьку діяльність на кафедрі розпочинає Корицька Ірина Володимирівна, котра в 1996 році стає доцентом кафедри. І. В. Корицька є членом Асоціації алергологів України та працює як лікар-алерголог вищої категорії.
З 1995 року на кафедру асистентом приходить працювати Незгода Олександр Петрович, захистивши в цьому році кандидатську дисертацію за темою «Вивчення стану імунітету, організаційне вирішення проблеми його відновлення серед мешканців Вінницької області, що в різній мірі потерпіли від наслідків аварії на ЧАЕС». В 2007 році він стає доцентом та з 2019 року відповідає за лікувальну роботу на кафедрі. В коло його інтересів входять: використання пробіотиків у фтизіатрії, синдром хронічної втоми, інтоксикаційний синдром при туберкульозі та інших захворюваннях і можливості його корекції, враження печінки у пацієнтів з ВІЛ-асоційованим туберкульозом. О. П. Незгода успішно працює як лікар-фтизіатр вищої категорії, з 2016 по 2019рр. виконував обов'язки обласного фахівця в галузі фтизіатрії при ДОЗ Вінницької ОДА. З 2019 року і по теперішній час О. П. Незгода є членом експертної групи за вищевказаним фахом.
 |
С. В. Зайков, Л. М. Кириченко, Б. М. Пухлик, Р. Ю. Салобай, І. Ю. Осійський, О. П. Незгода |
В 2004 році кандидатську дисертацію за темою «Нові підходи до діагностики медикаментозної алергії у протитуберкульозних установах» захищає Тхоровський Михайло Анатолієвич та в 2005 році долучається як зовнішній сумісник до викладацької роботи асистентом кафедри. В цей час М. А. Тхоровський працює завідуючим відділення легеневого туберкульозу для дорослих №6 Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру. З 2019 року він викладає курс фтизіатрії лікарям-інтернам на ФУЛ.
В 2006 році доцентом кафедри стає Бондарчук Ольга Броніславівна, яка займається проблемою вивчення розповсюдженості алергічних захворювань серед дорослого населення в динаміці, а також лікуванням імунодефіцитів алергічних захворювань, диференційною діагностикою захворювань органів дихання. О. Б. Бондарчук працює як імунолог та алерголог вищої кваліфікаційної категорії, є обласним спеціалістом за фахом «клінічна імунологія» (з 2001року) та член Асоціації алергологів України. З 2019 року О. Б. Бондарчук – член експертної групи за вищевказаним фахом.
В 2006 році асистентом кафедри було зараховано Кириченко Лідію Миколаївну, котра в 2016 році стала доцентом. Л. М. Кириченко є членом Асоціації алергологів України та працює лікарем-алергологом вищої категорії.
В 2007 році до штату кафедри на посаду асистента з практичної охорони здоров'я була зарахована Пликанчук Ольга Володимирівна. В 2001 році захистила кандидатську дисертацію з фаху «фтизіатрія», займалась вивченням особливостей туберкульозу у мігрантів та ефективністю лікування первинного туберкульозу у дітей та підлітків. У 2009 році на кафедру приходять молоді викладачі: Богомолов Артемій Євгенійович, котрий декілька років до цього працював викладачем-стажистом, а також в 2010 році - Дубчак Людмила Іванівна. А. Є. Богомолов в 2012 році захищає наукову дисертацію по темі «Гіперчутливість до антигенів умовно-патогенних грибів як критерій стану клітинної ланки імунної системи у хворих на туберкульоз», а в 2016 році стає доцентом кафедри. У 2014 році був обраний відповідальним секретарем Асоціації алергологів України.
В коло наукових інтересів А. Є. Богомолова входять диференційна діагностика захворювань органів дихання, діагностика і лікування алергічних захворювань, вторинних імунодефіцитних станів. А. Є. Богомолов успішно працює як алерголог та фтизіатр, згодом стає членом Європейського респіраторного товариства, Європейської академії клінічної імунології та алергології, Асоціації алергологів України, Всесвітньої організації алергії, European Respiratory Society, European Academy of Allergology and Clinical Imminology, World Allergy Organization. В 2021 році А. Є. Богомолов захищає докторську дисертацію за темою «Організація специфічної алергологічної діагностики алергічного риніту та бронхіальної астми».
Згодом на кафедрі на посаді асистента розпочинає свою діяльність Дудник Андрій Борисович (2013 рік). Майже з перших років своєї наукової діяльності А. Б. Дудник стає акредитованим спеціалістом, стипендіатом Європейського респіраторного товариства (2012), USAID TB CARE II 2013. В 2014 році він стає лауреатом всеукраїнського конкурсу «Новітній інтелект України 2014», а з 2016 року - обіймає посаду доцента кафедри. А. Б. Дудник відповідає на кафедрі за навчальний процес для англомовних студентів з фаху «Фтизіатрія», займається спочатку проблемами перебігу та ефективністю комплексного лікування вперше діагностованого туберкульозу легень у пацієнтів з бронхообструктивним синдромом, а пізніше у коло його інтересів входять молекулярне тестування для швидкої діагностики резистентності кислотостійких мікобактерій до антибактеріальних препаратів, імунологічна діагностика латентної туберкульозної інфекції, порушення функції зовнішнього дихання у хворих на туберкульоз, оптимізація вітчизняної медичної допомоги хворим на туберкульоз до міжнародних стандартів. У 2018 році А. Б. Дудник став переможецем серед молодих вчених у номінації «За наукові розробки в медицині» та був відзначений Орденом Святого Пантелеймона. Окрім того, А. Б. Дудник працює як фтизіатр та пульмонолог, регіональний координатор відділу адвокації, комунікації та соціальної мобілізації програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» з 2012 року. Він проходив стажування у провідних клініках Румунії, Швейцарії, Іспанії, Перу, Швеції, Німеччини, Вірменії. А. Б. Дудник є членом багатьох міжнародних фахових організацій, зокрема American Lung Assosiation, European Respiratory Society, American Thoracic Society, TB-NET. Співробітники кафедри (О. П. Литвинюк, А. Є Богомолов, Л. Г. Кулик ) під керівництвом А. Б. Дудника та спільно з лабораторією ПЛР Вінницького національного університету ім. М. І. Пирогова та лабораторією ВО СТМО «Фтизіатрія» в рамках міжнародного проекту по боротьбі з туберкульозом INNOVA4TB (Horizon 2020 або Восьмої рамкової програми Європейського Союзу за розвитком наукових досліджень і технологій (РП8) займаються проблемами лікування мультирезистентного туберкульозу, зокрема вивченням різних морфологічних ДНК-типів мікобактерій туберкульозу, резистентних до до антимікобактеріальної терапії, тестуванням, оцінкою та визначенням ефективних нових біологічних методів, доступних за ціною, для діагностики активного туберкульозу. З 2020 року А. Б. Дудник – національний експерт з клінічного моніторингу міжнародного клінічного дослідження ВООЗ щодо ефективності модифікованих короткострокових режимів лікування.
На кафедрі у 2019 році починає працювати Литвинюк Оксана Петрівна, котра спочатку працювала старшим лаборантом, потім викладачем-стажистом (з 2014 року). О. П. Литвинюк спільно з А. Б. Дудником проводить дослідженням ефективності лікування мультирезистентних форм туберкульозу з використання молекулярно-генетичного аналізу АID, заснованій на зворотній гібридизації ДНК в рамках проекту INNOVA4TB. В коло наукових інтересів входить вивчення захворюваності медичних працівників на туберкульоз, аналіз ефективності та результати лікування різних форм туберкульозу, особливості перебігу цього захворювання у різних професійних категоріях населення. В 2019 році О. П. Литвинюк проходить стажування в Німеччині на базі дослідницької лабораторії GenID (м. Страсбург).
 |
| Л. Г. Кулик, М. А. Тхоровський, А. Б. Дудник, О. В. Пликанчук, Л. І. Дубчак, О. І. Маланіч, А. Є. Богомолов, О. П. Литвинюк (справа наліво) |
За період існування кафедри, окрім вищеперерахованих викладачів, на кафедрі плідно працювали Л. Д. Котляр, А. А. Зайкова, П. М. Остапчук, І. В. Березюк, С. В. Ланова, С. М. Куляс, які стали кандидатами медичних наук, О. І. Маланіч, Т. А. Козловська, С. І. Ряба та інші висококваліфіковані науковці, лікарі та лаборанти.
Серед наукових проблем, якими займались і займаються науковці кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології, було і дослідження L-форм мікобактерій туберкульозу (В. С. Голанов, Р. Ю. Салобай), ефективність різних режимів хіміотерапії (І. Ю. Осійський), лазеротерапія туберкульозу (В. О. Кучер), роль середовища та спадковості у виникненні бронхолегеневих та імунопатологічних станів (Ю. М. Мостовий, І. В. Березюк, П. М. Остапчук), біофізичні методи діагностики гіперчутливих реакцій (С. В. Зайков), ефективність нових препаратів (М. А. Тхоровський), вивченням морфологічних ДНК-типів мікобактерій туберкульозу з розширеною стійкістю та тестуванням нових біологічних методів антимікобактеріальної терапії (А. Б. Дудник , О. П. Литвинюк).
 |
| А. Є. Богомолов, Л. І. Дубчак, І. Ю. Осійський, Л. Г. Кулик, О. Б. Бондарчук, О. П. Незгода, О. І. Маланіч, А. Б. Дудник, С. І. Ряба, О. П. Литвинюк (зліва направо) |
З 2018 року кафедра бере активну участь в реформуванні медичної допомоги хворим на туберкульоз у співпраці з Центром громадського здоров'я МОЗ України. Зокрема, доцентом А. Б. Дудником було надано консультативну допомогу із провадження та реалізації нових протитуберкульозних препаратів, реформування системи санаторно-курортної допомоги. В 2019-2021 рр співробітниками кафедри (доц.. А. Б. Дудник, доц.. Л. Г. Кулик, ас.. О. П. Литвинюк) було вперше проведено загально національне дослідження поширеності набутої медикаментозної стійкості за даними туб.реєстру.
Досягнення кафедри
За весь період існування на кафедрі та курсі фтизіатрії навчалось понад 30 тис. студентів, підготовлено 4 862 лікаря, 28 аспірантів, 19 клінічних ординаторів.
Прочитано 5 250 лекцій, проконсультовано 516 825 та проліковано 16 810 хворих, здійснено 1 415 виїздів по санітарній авіації, виконано 2 045 операцій, прийнято участь у проведенні 938 конференцій у районах області.
Зареєстровано 32 винаходи. Значною мірою їх зусиллями проведено 2 з’їзди фтизіатрів (1981 р.) та фтизіатрів та пульмонологів (1993 р.) України, а також Всесоюзну конференцію з алергології (1985 р.) та республіканських форумів, де вони були співорганізаторами.
ДОСЯГНЕННЯ КАФЕДРИ ФТИЗІАТРІЇ З КУРСОМ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ
Вперше у світі:
1. Відкриття алергологічного кабінету в протитуберкульозному закладі (1980).
2. Створення та виробництво експрес – аналізатору алергічних реакцій (1995).
Вперше в СНД:
1. Впровадження гіпосенсибілізації при алергічних захворюваннях у хворих на туберкульоз (1981 – 1984).
2. HLA – типування хворих на хронічний бронхіт з імунною недостатністю (1986, спільно з НДІ туберкульозу МОЗ СРСР і проф. Ю.М.Мостовим).
Вперше в Україні:
1. Раннє виявлення туберкульозу серед сільського населення методом подвірних обходів (1980).
2. Відкриття алергологічного кабінету в противотуберкульозному закладі (1980).
3. Проведення динамічного клінико-епідеміологічного вивчення розповсюдження алергічних захворювань популяційного масштабу (1981-1992, обстежено понад 100 тис. людей).
4. Впровадження методів імунотермістометрії, хемілюминометрії для діагностики ексудативних плевритів, менінгітів (1984), також при діагностиці гіперчутливості (1981-1993).
5. Визначення - L форм мікобактерій туберкульозу (1983).
6. Близнюкові дослідження в галузі пульмонології, алергології (1981-1985), спільно з проф.Б.І.Коганом, проф. Ф.З.Савранським, проф. Ю.М.Мостовим.
7. Впровадження методу специфічної імунотерапії при алергічних захворюваннях у хворих на туберкульоз (1981-1984).
8. Внутрішньовенна лазерна терапія при активному туберкулезі легень з використанням ультрафіолетового і гелій-неонового лазера (1988).
9. Створення курсу клінічної імунології та алергології для студентів (1992) та імунологічного центру (1992).
10. Створення і виробництво вітчизняних діагностичних і лікувальних алергенів (1994-2005).
11. Створення і виробництво портативного експрес-аналізатора алергічних реакцій (1995), пізніше його модифікацій – ІТА-5,ІТА-6.
12. Разом з Вінницьким ТОВ «Імунолог» створення технології скринінгу алергічних захворювань, оригінальних компакт-ланцетів для прик-тесту, набору для діагностики медикаментозної алергії і технології її раннього виявлення, оригінальних пероральних драже для специфічної імунотерапії з вмістом різних груп алергенів (2002-2008 рр.).
13. Створення вітчизняних формулярів лікування алергічних захворювань (2008).
14. Прийнято участь у створенні (2006) та перегляді (2011) вітчизяних протоколів надання допомоги при алергічних захворюваннях.
15. Кафедра фтизіатрії з курсом клінічної алергології та імунології стала співорганізатором TBnet Academy 2016 в Одесі.
16. Фасилітація в міжнародному проекті «Explain TB».
17. Участь в European Curriculum recommendations for Training in Adult Respiratory Medicine: 2nd Report of the HERMES Task Force для покращення якості медичної освіти.
18. Розроблено стратегію з Адвокації, комунікації та соціальної мобілізації в боротьбі проти туберкульозу, де вперше обгрунтовано невідкладну необхідність покращення умов перебування хворих на хіміорезистентний туберкульоз. Це сприяло реалізації масштабної реконструкції відділення легеневого туберкульозу для дорослих №2 ВОСТМО "Фтизіатрія".
19. Участь в проекті "Інновації у туберкульозі" Горизонт 2020 (Innova4TB).
